о- (o-) + чоло́ (čoló, “forehead”) + -ити (-yty)
очо́лити • (očólyty) pf (imperfective очо́лювати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | очо́лити, очо́лить očólyty, očólytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | очо́лений očólenyj impersonal: очо́лено očóleno |
| adverbial | — | очо́ливши očólyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | очо́лю očólju |
| 2nd singular ти |
— | очо́лиш očólyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | очо́лить očólytʹ |
| 1st plural ми |
— | очо́лим, очо́лимо očólym, očólymo |
| 2nd plural ви |
— | очо́лите očólyte |
| 3rd plural вони |
— | очо́лять očóljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | очо́льмо očólʹmo |
| second-person | очо́ль očólʹ |
очо́льте očólʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
очо́лив očólyv |
очо́лили očólyly |
| feminine я / ти / вона |
очо́лила očólyla | |
| neuter воно |
очо́лило očólylo | |