From парадигма́тика (paradyhmátyka) + -и́чний (-ýčnyj). Compare Russian парадигмати́ческий (paradigmatíčeskij), Belarusian парадыгматы́чны (paradyhmatýčny), Polish paradygmatyczny.
парадигмати́чний • (paradyhmatýčnyj) (adverb парадигмати́чно)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | парадигмати́чний paradyhmatýčnyj |
парадигмати́чне paradyhmatýčne |
парадигмати́чна paradyhmatýčna |
парадигмати́чні paradyhmatýčni | |
| genitive | парадигмати́чного paradyhmatýčnoho |
парадигмати́чної paradyhmatýčnoji |
парадигмати́чних paradyhmatýčnyx | ||
| dative | парадигмати́чному paradyhmatýčnomu |
парадигмати́чній paradyhmatýčnij |
парадигмати́чним paradyhmatýčnym | ||
| accusative | animate | парадигмати́чного paradyhmatýčnoho |
парадигмати́чне paradyhmatýčne |
парадигмати́чну paradyhmatýčnu |
парадигмати́чних paradyhmatýčnyx |
| inanimate | парадигмати́чний paradyhmatýčnyj |
парадигмати́чні paradyhmatýčni | |||
| instrumental | парадигмати́чним paradyhmatýčnym |
парадигмати́чною paradyhmatýčnoju |
парадигмати́чними paradyhmatýčnymy | ||
| locative | парадигмати́чному, парадигмати́чнім paradyhmatýčnomu, paradyhmatýčnim |
парадигмати́чній paradyhmatýčnij |
парадигмати́чних paradyhmatýčnyx | ||