From передвісти́ти (peredvistýty) + -ник (-nyk). Compare Russian предве́стник (predvéstnik), Belarusian прадве́снік (pradvjésnik).
передві́сник • (peredvísnyk) m pers (genitive передві́сника, nominative plural передві́сники, genitive plural передві́сників, feminine передві́сниця)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | передві́сник peredvísnyk |
передві́сники peredvísnyky |
genitive | передві́сника peredvísnyka |
передві́сників peredvísnykiv |
dative | передві́сникові, передві́снику peredvísnykovi, peredvísnyku |
передві́сникам peredvísnykam |
accusative | передві́сника peredvísnyka |
передві́сників peredvísnykiv |
instrumental | передві́сником peredvísnykom |
передві́сниками peredvísnykamy |
locative | передві́сникові, передві́снику peredvísnykovi, peredvísnyku |
передві́сниках peredvísnykax |
vocative | передві́снику peredvísnyku |
передві́сники peredvísnyky |