From переклада́ти (perekladáty) + -ач (-ač).
переклада́ч • (perekladáč) m pers (genitive перекладача́, nominative plural перекладачі́, genitive plural перекладачі́в, feminine переклада́чка, relational adjective переклада́цький)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | переклада́ч perekladáč |
перекладачі́ perekladačí |
genitive | перекладача́ perekladačá |
перекладачі́в perekladačív |
dative | перекладаче́ві, перекладачу́ perekladačévi, perekladačú |
перекладача́м perekladačám |
accusative | перекладача́ perekladačá |
перекладачі́в perekladačív |
instrumental | перекладаче́м perekladačém |
перекладача́ми perekladačámy |
locative | перекладаче́ві, перекладачу́, перекладачі́ perekladačévi, perekladačú, perekladačí |
перекладача́х perekladačáx |
vocative | переклада́чу perekladáču |
перекладачі́ perekladačí |