поба́чити (pobáčyty) + -ення (-ennja)
поба́чення • (pobáčennja) n inan (genitive поба́чення, nominative plural поба́чення, genitive plural поба́чень)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | поба́чення pobáčennja |
поба́чення pobáčennja |
genitive | поба́чення pobáčennja |
поба́чень pobáčenʹ |
dative | поба́ченню pobáčennju |
поба́ченням pobáčennjam |
accusative | поба́чення pobáčennja |
поба́чення pobáčennja |
instrumental | поба́ченням pobáčennjam |
поба́ченнями pobáčennjamy |
locative | поба́ченню, поба́ченні pobáčennju, pobáčenni |
поба́ченнях pobáčennjax |
vocative | поба́чення pobáčennja |
поба́чення pobáčennja |