From the повста́н- (povstán-) stem of повста́ти (povstáty) + -ець (-ecʹ). Compare Russian повста́нец (povstánec), Belarusian паўста́нец (paŭstánjec), Polish powstaniec.
повста́нець • (povstánecʹ) m pers (genitive повста́нця, nominative plural повста́нці, genitive plural повста́нців, feminine повста́нка, relational adjective повста́нський)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | повста́нець povstánecʹ |
повста́нці povstánci |
| genitive | повста́нця povstáncja |
повста́нців povstánciv |
| dative | повста́нцеві, повста́нцю povstáncevi, povstáncju |
повста́нцям povstáncjam |
| accusative | повста́нця povstáncja |
повста́нців povstánciv |
| instrumental | повста́нцем povstáncem |
повста́нцями povstáncjamy |
| locative | повста́нцеві, повста́нцю, повста́нці povstáncevi, povstáncju, povstánci |
повста́нцях povstáncjax |
| vocative | повста́нцю povstáncju |
повста́нці povstánci |