From по- (po-) + жартува́ти (žartuváty).
пожартува́ти • (požartuváty) pf (intransitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | пожартува́ти, пожартува́ть požartuváty, požartuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | пожартува́вши požartuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | пожарту́ю požartúju |
| 2nd singular ти |
— | пожарту́єш požartúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | пожарту́є požartúje |
| 1st plural ми |
— | пожарту́єм, пожарту́ємо požartújem, požartújemo |
| 2nd plural ви |
— | пожарту́єте požartújete |
| 3rd plural вони |
— | пожарту́ють požartújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | пожарту́ймо požartújmo |
| second-person | пожарту́й požartúj |
пожарту́йте požartújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
пожартува́в požartuváv |
пожартува́ли požartuvály |
| feminine я / ти / вона |
пожартува́ла požartuvála | |
| neuter воно |
пожартува́ло požartuválo | |