From поза- (poza-) + план (plan) + -овий (-ovyj).
позапла́новий • (pozaplánovyj) (adverb позапла́ново, abstract noun позапла́новість)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | позапла́новий pozaplánovyj |
позапла́нове pozaplánove |
позапла́нова pozaplánova |
позапла́нові pozaplánovi | |
| genitive | позапла́нового pozaplánovoho |
позапла́нової pozaplánovoji |
позапла́нових pozaplánovyx | ||
| dative | позапла́новому pozaplánovomu |
позапла́новій pozaplánovij |
позапла́новим pozaplánovym | ||
| accusative | animate | позапла́нового pozaplánovoho |
позапла́нове pozaplánove |
позапла́нову pozaplánovu |
позапла́нових pozaplánovyx |
| inanimate | позапла́новий pozaplánovyj |
позапла́нові pozaplánovi | |||
| instrumental | позапла́новим pozaplánovym |
позапла́новою pozaplánovoju |
позапла́новими pozaplánovymy | ||
| locative | позапла́новому, позапла́новім pozaplánovomu, pozaplánovim |
позапла́новій pozaplánovij |
позапла́нових pozaplánovyx | ||
| vocative | позапла́новий pozaplánovyj |
позапла́нове pozaplánove |
позапла́нова pozaplánova |
позапла́нові pozaplánovi | |