From по- (po-) + знайо́мити (znajómyty). Compare Russian познако́мить (poznakómitʹ). Belarusian пазнаёміць (paznajómicʹ).
познайо́мити • (poznajómyty) pf (imperfective знайо́мити) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | познайо́мити, познайо́мить poznajómyty, poznajómytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | познайо́млений poznajómlenyj impersonal: познайо́млено poznajómleno |
| adverbial | — | познайо́мивши poznajómyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | познайо́млю poznajómlju |
| 2nd singular ти |
— | познайо́миш poznajómyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | познайо́мить poznajómytʹ |
| 1st plural ми |
— | познайо́мим, познайо́мимо poznajómym, poznajómymo |
| 2nd plural ви |
— | познайо́мите poznajómyte |
| 3rd plural вони |
— | познайо́млять poznajómljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | познайо́ммо poznajómmo |
| second-person | познайо́м poznajóm |
познайо́мте poznajómte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
познайо́мив poznajómyv |
познайо́мили poznajómyly |
| feminine я / ти / вона |
познайо́мила poznajómyla | |
| neuter воно |
познайо́мило poznajómylo | |