From по́льський (pólʹsʹkyj, “Polish”) + -о- (-o-) + мо́ва (móva, “language”) + -ний (-nyj).
польськомо́вний • (polʹsʹkomóvnyj) (no comparative)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | польськомо́вний polʹsʹkomóvnyj |
польськомо́вне polʹsʹkomóvne |
польськомо́вна polʹsʹkomóvna |
польськомо́вні polʹsʹkomóvni | |
genitive | польськомо́вного polʹsʹkomóvnoho |
польськомо́вної polʹsʹkomóvnoji |
польськомо́вних polʹsʹkomóvnyx | ||
dative | польськомо́вному polʹsʹkomóvnomu |
польськомо́вній polʹsʹkomóvnij |
польськомо́вним polʹsʹkomóvnym | ||
accusative | animate | польськомо́вного polʹsʹkomóvnoho |
польськомо́вне polʹsʹkomóvne |
польськомо́вну polʹsʹkomóvnu |
польськомо́вних polʹsʹkomóvnyx |
inanimate | польськомо́вний polʹsʹkomóvnyj |
польськомо́вні polʹsʹkomóvni | |||
instrumental | польськомо́вним polʹsʹkomóvnym |
польськомо́вною polʹsʹkomóvnoju |
польськомо́вними polʹsʹkomóvnymy | ||
locative | польськомо́вному, польськомо́внім polʹsʹkomóvnomu, polʹsʹkomóvnim |
польськомо́вній polʹsʹkomóvnij |
польськомо́вних polʹsʹkomóvnyx |