пончик
Hello, you have come here looking for the meaning of the word пончик. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word пончик, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say пончик in singular and plural. Everything you need to know about the word пончик you have here. The definition of the word пончик will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofпончик, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Azerbaijani
Noun
пончик (definite accusative пончикни, plural пончикләр)
- Cyrillic spelling of ponçik
Russian
Alternative forms
- по́нчикъ (pónčik) — Pre-reform orthography (1918)
Etymology
Borrowed from Polish pączek. Doublet of пучок (pučok).
Pronunciation
Noun
по́нчик • (pónčik) m inan or m anim (genitive по́нчика, nominative plural по́нчики, genitive plural по́нчиков, relational adjective по́нчиковый)
- doughnut
- (figurative, humorous) fat person
Declension
Declension of по́нчик (bian masc-form velar-stem accent-a)
| singular | plural | ||
|---|---|---|---|
| nominative | по́нчик pónčik |
по́нчики pónčiki | |
| genitive | по́нчика pónčika |
по́нчиков pónčikov | |
| dative | по́нчику pónčiku |
по́нчикам pónčikam | |
| accusative | animate | по́нчика pónčika |
по́нчиков pónčikov |
| inanimate | по́нчик pónčik |
по́нчики pónčiki | |
| instrumental | по́нчиком pónčikom |
по́нчиками pónčikami | |
| prepositional | по́нчике pónčike |
по́нчиках pónčikax | |
Derived terms
- по́нчиковая f (pónčikovaja, “doughnutery”)
- пончикообра́зный (pončikoobráznyj)
Descendants
Further reading
- пончик in Большой толковый словарь, editor-in-chief С. А. Кузнецов – hosted at gramota.ru
Ukrainian
Etymology
Pronunciation
Noun
по́нчик • (pónčyk) m inan (genitive по́нчика, nominative plural по́нчики, genitive plural по́нчиків)
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | по́нчик pónčyk |
по́нчики pónčyky |
| genitive | по́нчика pónčyka |
по́нчиків pónčykiv |
| dative | по́нчикові, по́нчику pónčykovi, pónčyku |
по́нчикам pónčykam |
| accusative | по́нчик pónčyk |
по́нчики pónčyky |
| instrumental | по́нчиком pónčykom |
по́нчиками pónčykamy |
| locative | по́нчику pónčyku |
по́нчиках pónčykax |
| vocative | по́нчику pónčyku |
по́нчики pónčyky |
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “пончик”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “пончик”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)