пору́шити (porúšyty) + -ення (-ennja)
пору́шення • (porúšennja) n inan (genitive пору́шення, nominative plural пору́шення, genitive plural пору́шень)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | пору́шення porúšennja |
пору́шення porúšennja |
genitive | пору́шення porúšennja |
пору́шень porúšenʹ |
dative | пору́шенню porúšennju |
пору́шенням porúšennjam |
accusative | пору́шення porúšennja |
пору́шення porúšennja |
instrumental | пору́шенням porúšennjam |
пору́шеннями porúšennjamy |
locative | пору́шенні, пору́шенню porúšenni, porúšennju |
пору́шеннях porúšennjax |
vocative | пору́шення porúšennja |
пору́шення porúšennja |