посміхну́тися • (posmixnútysja) pf (imperfective посміха́тися)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | посміхну́тися, посміхну́тись, посміхну́ться posmixnútysja, posmixnútysʹ, posmixnútʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | посміхну́вшись posmixnúvšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | посміхну́ся, посміхну́сь posmixnúsja, posmixnúsʹ |
| 2nd singular ти |
— | посміхне́шся posmixnéšsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | посміхне́ться posmixnétʹsja |
| 1st plural ми |
— | посміхне́мся, посміхнемо́ся, посміхнемо́сь posmixnémsja, posmixnemósja, posmixnemósʹ |
| 2nd plural ви |
— | посміхнете́ся, посміхнете́сь posmixnetésja, posmixnetésʹ |
| 3rd plural вони |
— | посміхну́ться posmixnútʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | посміхні́мся, посміхні́мося, посміхні́мось posmixnímsja, posmixnímosja, posmixnímosʹ |
| second-person | посміхни́ся, посміхни́сь posmixnýsja, posmixnýsʹ |
посміхні́ться posmixnítʹsja |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
посміхну́вся, посміхну́всь posmixnúvsja, posmixnúvsʹ |
посміхну́лися, посміхну́лись posmixnúlysja, posmixnúlysʹ |
| feminine я / ти / вона |
посміхну́лася, посміхну́лась posmixnúlasja, posmixnúlasʹ | |
| neuter воно |
посміхну́лося, посміхну́лось posmixnúlosja, posmixnúlosʹ | |