From по- (po-) + стріляти (striljaty).
по́стріл • (póstril) m inan (genitive по́стрілу, nominative plural по́стріли, genitive plural по́стрілів)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | по́стріл póstril |
по́стріли póstrily |
| genitive | по́стрілу póstrilu |
по́стрілів póstriliv |
| dative | по́стрілові, по́стрілу póstrilovi, póstrilu |
по́стрілам póstrilam |
| accusative | по́стріл póstril |
по́стріли póstrily |
| instrumental | по́стрілом póstrilom |
по́стрілами póstrilamy |
| locative | по́стрілі póstrili |
по́стрілах póstrilax |
| vocative | по́стріле póstrile |
по́стріли póstrily |