From Old East Slavic стрѣлꙗти (strěljati), from Proto-Slavic *strěľati.
стріля́ти • (striljáty) impf (perfective ви́стрілити or стре́льнути or стрільну́ти)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | стріля́ти, стріля́ть striljáty, striljátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | стрі́ляний stríljanyj impersonal: стрі́ляно stríljano |
adverbial | стріля́ючи striljájučy |
стріля́вши striljávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
стріля́ю striljáju |
бу́ду стріля́ти, бу́ду стріля́ть, стріля́тиму búdu striljáty, búdu striljátʹ, striljátymu |
2nd singular ти |
стріля́єш striljáješ |
бу́деш стріля́ти, бу́деш стріля́ть, стріля́тимеш búdeš striljáty, búdeš striljátʹ, striljátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
стріля́є striljáje |
бу́де стріля́ти, бу́де стріля́ть, стріля́тиме búde striljáty, búde striljátʹ, striljátyme |
1st plural ми |
стріля́єм, стріля́ємо striljájem, striljájemo |
бу́демо стріля́ти, бу́демо стріля́ть, стріля́тимемо, стріля́тимем búdemo striljáty, búdemo striljátʹ, striljátymemo, striljátymem |
2nd plural ви |
стріля́єте striljájete |
бу́дете стріля́ти, бу́дете стріля́ть, стріля́тимете búdete striljáty, búdete striljátʹ, striljátymete |
3rd plural вони |
стріля́ють striljájutʹ |
бу́дуть стріля́ти, бу́дуть стріля́ть, стріля́тимуть búdutʹ striljáty, búdutʹ striljátʹ, striljátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | стріля́ймо striljájmo |
second-person | стріля́й striljáj |
стріля́йте striljájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
стріля́в striljáv |
стріля́ли striljály |
feminine я / ти / вона |
стріля́ла striljála | |
neuter воно |
стріля́ло striljálo |