From поціно́вувати (pocinóvuvaty, “to appreciate”) + -ач (-ač).
поціно́вувач • (pocinóvuvač) m pers (genitive поціно́вувача, nominative plural поціно́вувачі, genitive plural поціно́вувачів, feminine поціно́вувачка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | поціно́вувач pocinóvuvač |
поціно́вувачі pocinóvuvači |
genitive | поціно́вувача pocinóvuvača |
поціно́вувачів pocinóvuvačiv |
dative | поціно́вувачеві, поціно́вувачу pocinóvuvačevi, pocinóvuvaču |
поціно́вувачам pocinóvuvačam |
accusative | поціно́вувача pocinóvuvača |
поціно́вувачів pocinóvuvačiv |
instrumental | поціно́вувачем pocinóvuvačem |
поціно́вувачами pocinóvuvačamy |
locative | поціно́вувачеві, поціно́вувачу, поціно́вувачі pocinóvuvačevi, pocinóvuvaču, pocinóvuvači |
поціно́вувачах pocinóvuvačax |
vocative | поціно́вувачу pocinóvuvaču |
поціно́вувачі pocinóvuvači |