по- (po-) + інформува́ти (informuváty). Compare Belarusian паінфармава́ць (painfarmavácʹ), Polish poinformować.
поінформува́ти • (poinformuváty) pf (imperfective інформува́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | поінформува́ти, поінформува́ть poinformuváty, poinformuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | поінформо́ваний poinformóvanyj impersonal: поінформо́вано poinformóvano |
| adverbial | — | поінформува́вши poinformuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | поінформу́ю poinformúju |
| 2nd singular ти |
— | поінформу́єш poinformúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | поінформу́є poinformúje |
| 1st plural ми |
— | поінформу́єм, поінформу́ємо poinformújem, poinformújemo |
| 2nd plural ви |
— | поінформу́єте poinformújete |
| 3rd plural вони |
— | поінформу́ють poinformújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | поінформу́ймо poinformújmo |
| second-person | поінформу́й poinformúj |
поінформу́йте poinformújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
поінформува́в poinformuváv |
поінформува́ли poinformuvály |
| feminine я / ти / вона |
поінформува́ла poinformuvála | |
| neuter воно |
поінформува́ло poinformuválo | |