практи́чний (praktýčnyj, “practical”, adjective) + -ість (-istʹ, noun-forming suffix). Compare Russian практи́чность (praktíčnostʹ), Polish praktyczność.
практи́чність • (praktýčnistʹ) f inan (genitive практи́чності or практи́чности, uncountable)
singular | |
---|---|
nominative | практи́чність praktýčnistʹ |
genitive | практи́чності, практи́чности praktýčnosti, praktýčnosty |
dative | практи́чності praktýčnosti |
accusative | практи́чність praktýčnistʹ |
instrumental | практи́чністю praktýčnistju |
locative | практи́чності praktýčnosti |
vocative | практи́чносте praktýčnoste |