пра́ктика (práktyka, “practice”) + -и́чний (-ýčnyj). Compare Polish praktyczny.
практи́чний • (praktýčnyj) (comparative практи́чніший, superlative найпракти́чніший, adverb практи́чно)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | практи́чний praktýčnyj |
практи́чне praktýčne |
практи́чна praktýčna |
практи́чні praktýčni | |
| genitive | практи́чного praktýčnoho |
практи́чної praktýčnoji |
практи́чних praktýčnyx | ||
| dative | практи́чному praktýčnomu |
практи́чній praktýčnij |
практи́чним praktýčnym | ||
| accusative | animate | практи́чного praktýčnoho |
практи́чне praktýčne |
практи́чну praktýčnu |
практи́чних praktýčnyx |
| inanimate | практи́чний praktýčnyj |
практи́чні praktýčni | |||
| instrumental | практи́чним praktýčnym |
практи́чною praktýčnoju |
практи́чними praktýčnymy | ||
| locative | практи́чному, практи́чнім praktýčnomu, praktýčnim |
практи́чній praktýčnij |
практи́чних praktýčnyx | ||
| vocative | практи́чний praktýčnyj |
практи́чне praktýčne |
практи́чна praktýčna |
практи́чні praktýčni | |