From при- (pry-) + діли́ти (dilýty). Compare Polish przydzielić.
приділи́ти • (prydilýty) pf (imperfective приділя́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | приділи́ти, приділи́ть prydilýty, prydilýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | приді́лений prydílenyj impersonal: приді́лено prydíleno |
| adverbial | — | приділи́вши prydilývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | приділю́ prydiljú |
| 2nd singular ти |
— | приді́лиш prydílyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | приді́лить prydílytʹ |
| 1st plural ми |
— | приді́лим, приді́лимо prydílym, prydílymo |
| 2nd plural ви |
— | приді́лите prydílyte |
| 3rd plural вони |
— | приді́лять prydíljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | приділі́м, приділі́мо prydilím, prydilímo |
| second-person | приділи́ prydilý |
приділі́ть prydilítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
приділи́в prydilýv |
приділи́ли prydilýly |
| feminine я / ти / вона |
приділи́ла prydilýla | |
| neuter воно |
приділи́ло prydilýlo | |