припа́д- (pripád-) + -а́ть (-átʹ)
припада́ть • (pripadátʹ) impf (perfective припа́сть)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | припада́ть pripadátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | припада́ющий pripadájuščij |
припада́вший pripadávšij |
| passive | — | — |
| adverbial | припада́я pripadája |
припада́в pripadáv, припада́вши pripadávši |
| present tense | future tense | |
| 1st singular (я) | припада́ю pripadáju |
бу́ду припада́ть búdu pripadátʹ |
| 2nd singular (ты) | припада́ешь pripadáješʹ |
бу́дешь припада́ть búdešʹ pripadátʹ |
| 3rd singular (он/она́/оно́) | припада́ет pripadájet |
бу́дет припада́ть búdet pripadátʹ |
| 1st plural (мы) | припада́ем pripadájem |
бу́дем припада́ть búdem pripadátʹ |
| 2nd plural (вы) | припада́ете pripadájete |
бу́дете припада́ть búdete pripadátʹ |
| 3rd plural (они́) | припада́ют pripadájut |
бу́дут припада́ть búdut pripadátʹ |
| imperative | singular | plural |
| припада́й pripadáj |
припада́йте pripadájte | |
| past tense | singular | plural (мы/вы/они́) |
| masculine (я/ты/он) | припада́л pripadál |
припада́ли pripadáli |
| feminine (я/ты/она́) | припада́ла pripadála | |
| neuter (оно́) | припада́ло pripadálo | |
припада́ть • (prypadátʹ)