From при- (pry-) + тягти́ (tjahtý).
притягти́ • (prytjahtý) pf (imperfective притя́гувати or притяга́ти) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | притягти́ prytjahtý | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | притя́гши prytjáhšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | притягну́ prytjahnú |
| 2nd singular ти |
— | притя́гнеш prytjáhneš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | притя́гне prytjáhne |
| 1st plural ми |
— | притя́гнем, притя́гнемо prytjáhnem, prytjáhnemo |
| 2nd plural ви |
— | притя́гнете prytjáhnete |
| 3rd plural вони |
— | притя́гнуть prytjáhnutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | притягні́м, притягні́мо prytjahním, prytjahnímo |
| second-person | притягни́ prytjahný |
притягні́ть prytjahnítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
притя́г prytjáh |
притягли́ prytjahlý |
| feminine я / ти / вона |
притягла́ prytjahlá | |
| neuter воно |
притягло́ prytjahló | |