From про- (pro-) + годува́ти (hoduváty).
прогодува́ти • (prohoduváty) pf (imperfective прогодо́вувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | прогодува́ти, прогодува́ть prohoduváty, prohoduvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | прогодува́вши prohoduvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | прогоду́ю prohodúju |
| 2nd singular ти |
— | прогоду́єш prohodúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | прогоду́є prohodúje |
| 1st plural ми |
— | прогоду́єм, прогоду́ємо prohodújem, prohodújemo |
| 2nd plural ви |
— | прогоду́єте prohodújete |
| 3rd plural вони |
— | прогоду́ють prohodújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | прогоду́ймо prohodújmo |
| second-person | прогоду́й prohodúj |
прогоду́йте prohodújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
прогодува́в prohoduváv |
прогодува́ли prohoduvály |
| feminine я / ти / вона |
прогодува́ла prohoduvála | |
| neuter воно |
прогодува́ло prohoduválo | |