From прони́кнути (pronýknuty) + -а́ти (-áty). Compare Russian проника́ть (pronikátʹ), Belarusian праніка́ць (pranikácʹ), Polish przenikać, Czech pronikat.
проника́ти • (pronykáty) impf (perfective прони́кнути or прони́кти)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | проника́ти, проника́ть pronykáty, pronykátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | проника́ючи pronykájučy |
проника́вши pronykávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
проника́ю pronykáju |
бу́ду проника́ти, бу́ду проника́ть, проника́тиму búdu pronykáty, búdu pronykátʹ, pronykátymu |
2nd singular ти |
проника́єш pronykáješ |
бу́деш проника́ти, бу́деш проника́ть, проника́тимеш búdeš pronykáty, búdeš pronykátʹ, pronykátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
проника́є pronykáje |
бу́де проника́ти, бу́де проника́ть, проника́тиме búde pronykáty, búde pronykátʹ, pronykátyme |
1st plural ми |
проника́єм, проника́ємо pronykájem, pronykájemo |
бу́демо проника́ти, бу́демо проника́ть, проника́тимемо, проника́тимем búdemo pronykáty, búdemo pronykátʹ, pronykátymemo, pronykátymem |
2nd plural ви |
проника́єте pronykájete |
бу́дете проника́ти, бу́дете проника́ть, проника́тимете búdete pronykáty, búdete pronykátʹ, pronykátymete |
3rd plural вони |
проника́ють pronykájutʹ |
бу́дуть проника́ти, бу́дуть проника́ть, проника́тимуть búdutʹ pronykáty, búdutʹ pronykátʹ, pronykátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | проника́ймо pronykájmo |
second-person | проника́й pronykáj |
проника́йте pronykájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
проника́в pronykáv |
проника́ли pronykály |
feminine я / ти / вона |
проника́ла pronykála | |
neuter воно |
проника́ло pronykálo |