From проти- (proty-) + стоя́ти (stojáty).
протистоя́ти • (protystojáty) impf (intransitive, + dative)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | протистоя́ти, протистоя́ть protystojáty, protystojátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | протистоячи́ protystojačý |
протистоя́вши protystojávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
протистою́ protystojú |
бу́ду протистоя́ти, бу́ду протистоя́ть, протистоя́тиму búdu protystojáty, búdu protystojátʹ, protystojátymu |
| 2nd singular ти |
протистої́ш protystojíš |
бу́деш протистоя́ти, бу́деш протистоя́ть, протистоя́тимеш búdeš protystojáty, búdeš protystojátʹ, protystojátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
протистої́ть protystojítʹ |
бу́де протистоя́ти, бу́де протистоя́ть, протистоя́тиме búde protystojáty, búde protystojátʹ, protystojátyme |
| 1st plural ми |
протистої́м, протистоїмо́ protystojím, protystojimó |
бу́демо протистоя́ти, бу́демо протистоя́ть, протистоя́тимемо, протистоя́тимем búdemo protystojáty, búdemo protystojátʹ, protystojátymemo, protystojátymem |
| 2nd plural ви |
протистоїте́ protystojité |
бу́дете протистоя́ти, бу́дете протистоя́ть, протистоя́тимете búdete protystojáty, búdete protystojátʹ, protystojátymete |
| 3rd plural вони |
протистоя́ть protystojátʹ |
бу́дуть протистоя́ти, бу́дуть протистоя́ть, протистоя́тимуть búdutʹ protystojáty, búdutʹ protystojátʹ, protystojátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | протисті́ймо protystíjmo |
| second-person | протисті́й protystíj |
протисті́йте protystíjte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
протистоя́в protystojáv |
протистоя́ли protystojály |
| feminine я / ти / вона |
протистоя́ла protystojála | |
| neuter воно |
протистоя́ло protystojálo | |