прото́ка • (protóka) f inan (genitive прото́ки, nominative plural прото́ки, genitive plural прото́к)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | прото́ка protóka |
прото́ки protóki |
genitive | прото́ки protóki |
прото́к protók |
dative | прото́ке protóke |
прото́кам protókam |
accusative | прото́ку protóku |
прото́ки protóki |
instrumental | прото́кой, прото́кою protókoj, protókoju |
прото́ками protókami |
prepositional | прото́ке protóke |
прото́ках protókax |
прото́ка • (protóka) m inan
Deverbal from протекти́ (protektý).
прото́ка • (protóka) f inan (genitive прото́ки, nominative plural прото́ки, genitive plural прото́к)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | прото́ка protóka |
прото́ки protóky |
genitive | прото́ки protóky |
прото́к protók |
dative | прото́ці protóci |
прото́кам protókam |
accusative | прото́ку protóku |
прото́ки protóky |
instrumental | прото́кою protókoju |
прото́ками protókamy |
locative | прото́ці protóci |
прото́ках protókax |
vocative | прото́ко protóko |
прото́ки protóky |