під- (pid-) + мани́ти (manýty) + -ути (-uty).
підману́ти • (pidmanúty) pf (imperfective підма́нювати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | підману́ти, підману́ть pidmanúty, pidmanútʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | підма́нений, підма́нутий pidmánenyj, pidmánutyj impersonal: підма́нено, підма́нуто pidmáneno, pidmánuto |
| adverbial | — | підману́вши pidmanúvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | підману́ pidmanú |
| 2nd singular ти |
— | підмане́ш pidmanéš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | підмане́ pidmané |
| 1st plural ми |
— | підмане́м, підманемо́ pidmaném, pidmanemó |
| 2nd plural ви |
— | підманете́ pidmaneté |
| 3rd plural вони |
— | підману́ть pidmanútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | підмані́м, підмані́мо pidmaním, pidmanímo |
| second-person | підмани́ pidmaný |
підмані́ть pidmanítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
підману́в pidmanúv |
підману́ли pidmanúly |
| feminine я / ти / вона |
підману́ла pidmanúla | |
| neuter воно |
підману́ло pidmanúlo | |