під- (pid-) + -ня́ти (-njáty)
підня́ти • (pidnjáty) pf (imperfective підніма́ти or підійма́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | підня́ти, підня́ть pidnjáty, pidnjátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | підня́тий pidnjátyj impersonal: підня́то pidnjáto |
| adverbial | — | підня́вши pidnjávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | підніму́ pidnimú |
| 2nd singular ти |
— | підні́меш pidnímeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | підні́ме pidníme |
| 1st plural ми |
— | підні́мем, підні́мемо pidnímem, pidnímemo |
| 2nd plural ви |
— | підні́мете pidnímete |
| 3rd plural вони |
— | підні́муть pidnímutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | піднімі́м, піднімі́мо pidnimím, pidnimímo |
| second-person | підніми́ pidnimý |
піднімі́ть pidnimítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
підня́в pidnjáv |
підняли́ pidnjalý |
| feminine я / ти / вона |
підняла́ pidnjalá | |
| neuter воно |
підняло́ pidnjaló | |