From Latin resonō + -ува́ти (-uváty). Compare Russian резони́ровать (rezonírovatʹ), Belarusian рэзані́раваць (rezaníravacʹ), Polish rezonować.
резонува́ти • (rezonuváty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | резонува́ти, резонува́ть rezonuváty, rezonuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | резоно́ваний rezonóvanyj impersonal: резоно́вано rezonóvano |
adverbial | резону́ючи rezonújučy |
резонува́вши rezonuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
резону́ю rezonúju |
бу́ду резонува́ти, бу́ду резонува́ть, резонува́тиму búdu rezonuváty, búdu rezonuvátʹ, rezonuvátymu |
2nd singular ти |
резону́єш rezonúješ |
бу́деш резонува́ти, бу́деш резонува́ть, резонува́тимеш búdeš rezonuváty, búdeš rezonuvátʹ, rezonuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
резону́є rezonúje |
бу́де резонува́ти, бу́де резонува́ть, резонува́тиме búde rezonuváty, búde rezonuvátʹ, rezonuvátyme |
1st plural ми |
резону́єм, резону́ємо rezonújem, rezonújemo |
бу́демо резонува́ти, бу́демо резонува́ть, резонува́тимемо, резонува́тимем búdemo rezonuváty, búdemo rezonuvátʹ, rezonuvátymemo, rezonuvátymem |
2nd plural ви |
резону́єте rezonújete |
бу́дете резонува́ти, бу́дете резонува́ть, резонува́тимете búdete rezonuváty, búdete rezonuvátʹ, rezonuvátymete |
3rd plural вони |
резону́ють rezonújutʹ |
бу́дуть резонува́ти, бу́дуть резонува́ть, резонува́тимуть búdutʹ rezonuváty, búdutʹ rezonuvátʹ, rezonuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | резону́ймо rezonújmo |
second-person | резону́й rezonúj |
резону́йте rezonújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
резонува́в rezonuváv |
резонува́ли rezonuvály |
feminine я / ти / вона |
резонува́ла rezonuvála | |
neuter воно |
резонува́ло rezonuválo |