From розбіг(а́тися) (rozbih(átysja)) + -ний (-nyj). Compare Polish rozbieżny.
розбі́жний • (rozbížnyj) (adverb розбі́жно, abstract noun розбі́жність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | розбі́жний rozbížnyj |
розбі́жне rozbížne |
розбі́жна rozbížna |
розбі́жні rozbížni | |
| genitive | розбі́жного rozbížnoho |
розбі́жної rozbížnoji |
розбі́жних rozbížnyx | ||
| dative | розбі́жному rozbížnomu |
розбі́жній rozbížnij |
розбі́жним rozbížnym | ||
| accusative | animate | розбі́жного rozbížnoho |
розбі́жне rozbížne |
розбі́жну rozbížnu |
розбі́жних rozbížnyx |
| inanimate | розбі́жний rozbížnyj |
розбі́жні rozbížni | |||
| instrumental | розбі́жним rozbížnym |
розбі́жною rozbížnoju |
розбі́жними rozbížnymy | ||
| locative | розбі́жному, розбі́жнім rozbížnomu, rozbížnim |
розбі́жній rozbížnij |
розбі́жних rozbížnyx | ||