From супере́чити (superéčyty) + -ливий (-lyvyj).
супере́чливий • (superéčlyvyj) (adverb супере́чливо, abstract noun супере́чливість)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | супере́чливий superéčlyvyj |
супере́чливе superéčlyve |
супере́члива superéčlyva |
супере́чливі superéčlyvi | |
| genitive | супере́чливого superéčlyvoho |
супере́чливої superéčlyvoji |
супере́чливих superéčlyvyx | ||
| dative | супере́чливому superéčlyvomu |
супере́чливій superéčlyvij |
супере́чливим superéčlyvym | ||
| accusative | animate | супере́чливого superéčlyvoho |
супере́чливе superéčlyve |
супере́чливу superéčlyvu |
супере́чливих superéčlyvyx |
| inanimate | супере́чливий superéčlyvyj |
супере́чливі superéčlyvi | |||
| instrumental | супере́чливим superéčlyvym |
супере́чливою superéčlyvoju |
супере́чливими superéčlyvymy | ||
| locative | супере́чливому, супере́чливім superéčlyvomu, superéčlyvim |
супере́чливій superéčlyvij |
супере́чливих superéčlyvyx | ||