From роз- (roz-) + горта́ти (hortáty).
розгорта́ти • (rozhortáty) impf (perfective розгорну́ти) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розгорта́ти, розгорта́ть rozhortáty, rozhortátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | розгорта́вши rozhortávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розгорта́ю rozhortáju |
| 2nd singular ти |
— | розгорта́єш rozhortáješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розгорта́є rozhortáje |
| 1st plural ми |
— | розгорта́єм, розгорта́ємо rozhortájem, rozhortájemo |
| 2nd plural ви |
— | розгорта́єте rozhortájete |
| 3rd plural вони |
— | розгорта́ють rozhortájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розгорта́ймо rozhortájmo |
| second-person | розгорта́й rozhortáj |
розгорта́йте rozhortájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розгорта́в rozhortáv |
розгорта́ли rozhortály |
| feminine я / ти / вона |
розгорта́ла rozhortála | |
| neuter воно |
розгорта́ло rozhortálo | |