розладна́ти • (rozladnáty) pf (imperfective розла́днувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розладна́ти, розладна́ть rozladnáty, rozladnátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розла́днаний rozládnanyj impersonal: розла́днано rozládnano |
| adverbial | — | розладна́вши rozladnávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розладна́ю rozladnáju |
| 2nd singular ти |
— | розладна́єш rozladnáješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розладна́є rozladnáje |
| 1st plural ми |
— | розладна́єм, розладна́ємо rozladnájem, rozladnájemo |
| 2nd plural ви |
— | розладна́єте rozladnájete |
| 3rd plural вони |
— | розладна́ють rozladnájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розладна́ймо rozladnájmo |
| second-person | розладна́й rozladnáj |
розладна́йте rozladnájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розладна́в rozladnáv |
розладна́ли rozladnály |
| feminine я / ти / вона |
розладна́ла rozladnála | |
| neuter воно |
розладна́ло rozladnálo | |