From роз- (roz-) + мно́жити (mnóžyty). Compare Russian размно́жить (razmnóžitʹ), Belarusian размно́жыць (razmnóžycʹ), Polish rozmnożyć.
розмно́жити • (rozmnóžyty) pf (imperfective розмно́жувати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розмно́жити, розмно́жить rozmnóžyty, rozmnóžytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розмно́жений rozmnóženyj impersonal: розмно́жено rozmnóženo |
| adverbial | — | розмно́живши rozmnóžyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розмно́жу rozmnóžu |
| 2nd singular ти |
— | розмно́жиш rozmnóžyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розмно́жить rozmnóžytʹ |
| 1st plural ми |
— | розмно́жим, розмно́жимо rozmnóžym, rozmnóžymo |
| 2nd plural ви |
— | розмно́жите rozmnóžyte |
| 3rd plural вони |
— | розмно́жать rozmnóžatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розмно́жмо rozmnóžmo |
| second-person | розмно́ж rozmnóž |
розмно́жте rozmnóžte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розмно́жив rozmnóžyv |
розмно́жили rozmnóžyly |
| feminine я / ти / вона |
розмно́жила rozmnóžyla | |
| neuter воно |
розмно́жило rozmnóžylo | |