From розрі́зати (rozrízaty) + -увати (-uvaty).
розрі́зувати • (rozrízuvaty) impf (perfective розрі́зати) (transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | розрі́зувати, розрі́зувать rozrízuvaty, rozrízuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | розрі́зуючи rozrízujučy |
розрі́зувавши rozrízuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
розрі́зую rozrízuju |
бу́ду розрі́зувати, бу́ду розрі́зувать, розрі́зуватиму búdu rozrízuvaty, búdu rozrízuvatʹ, rozrízuvatymu |
2nd singular ти |
розрі́зуєш rozrízuješ |
бу́деш розрі́зувати, бу́деш розрі́зувать, розрі́зуватимеш búdeš rozrízuvaty, búdeš rozrízuvatʹ, rozrízuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
розрі́зує rozrízuje |
бу́де розрі́зувати, бу́де розрі́зувать, розрі́зуватиме búde rozrízuvaty, búde rozrízuvatʹ, rozrízuvatyme |
1st plural ми |
розрі́зуєм, розрі́зуємо rozrízujem, rozrízujemo |
бу́демо розрі́зувати, бу́демо розрі́зувать, розрі́зуватимемо, розрі́зуватимем búdemo rozrízuvaty, búdemo rozrízuvatʹ, rozrízuvatymemo, rozrízuvatymem |
2nd plural ви |
розрі́зуєте rozrízujete |
бу́дете розрі́зувати, бу́дете розрі́зувать, розрі́зуватимете búdete rozrízuvaty, búdete rozrízuvatʹ, rozrízuvatymete |
3rd plural вони |
розрі́зують rozrízujutʹ |
бу́дуть розрі́зувати, бу́дуть розрі́зувать, розрі́зуватимуть búdutʹ rozrízuvaty, búdutʹ rozrízuvatʹ, rozrízuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | розрі́зуймо rozrízujmo |
second-person | розрі́зуй rozrízuj |
розрі́зуйте rozrízujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
розрі́зував rozrízuvav |
розрі́зували rozrízuvaly |
feminine я / ти / вона |
розрі́зувала rozrízuvala | |
neuter воно |
розрі́зувало rozrízuvalo |