From розчаро́вувати (rozčaróvuvaty) + -ся (-sja). Compare Russian разочаро́вываться (razočaróvyvatʹsja), Belarusian расчаро́ўвацца (rasčaróŭvacca), Polish rozczarowywać się.
розчаро́вуватися • (rozčaróvuvatysja) impf (perfective розчарува́тися)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розчаро́вуватися, розчаро́вуватись, розчаро́вуваться rozčaróvuvatysja, rozčaróvuvatysʹ, rozčaróvuvatʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | розчаро́вуючись rozčaróvujučysʹ |
розчаро́вувавшись rozčaróvuvavšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
розчаро́вуюся, розчаро́вуюсь rozčaróvujusja, rozčaróvujusʹ |
бу́ду розчаро́вуватися, бу́ду розчаро́вуватись, бу́ду розчаро́вуваться, розчаро́вуватимусь, розчаро́вуватимуся búdu rozčaróvuvatysja, búdu rozčaróvuvatysʹ, búdu rozčaróvuvatʹsja, rozčaróvuvatymusʹ, rozčaróvuvatymusja |
| 2nd singular ти |
розчаро́вуєшся rozčaróvuješsja |
бу́деш розчаро́вуватися, бу́деш розчаро́вуватись, бу́деш розчаро́вуваться, розчаро́вуватимешся búdeš rozčaróvuvatysja, búdeš rozčaróvuvatysʹ, búdeš rozčaróvuvatʹsja, rozčaróvuvatymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
розчаро́вується rozčaróvujetʹsja |
бу́де розчаро́вуватися, бу́де розчаро́вуватись, бу́де розчаро́вуваться, розчаро́вуватиметься búde rozčaróvuvatysja, búde rozčaróvuvatysʹ, búde rozčaróvuvatʹsja, rozčaróvuvatymetʹsja |
| 1st plural ми |
розчаро́вуємся, розчаро́вуємося, розчаро́вуємось rozčaróvujemsja, rozčaróvujemosja, rozčaróvujemosʹ |
бу́демо розчаро́вуватися, бу́демо розчаро́вуватись, бу́демо розчаро́вуваться, розчаро́вуватимемось, розчаро́вуватимемося, розчаро́вуватимемся búdemo rozčaróvuvatysja, búdemo rozčaróvuvatysʹ, búdemo rozčaróvuvatʹsja, rozčaróvuvatymemosʹ, rozčaróvuvatymemosja, rozčaróvuvatymemsja |
| 2nd plural ви |
розчаро́вуєтеся, розчаро́вуєтесь rozčaróvujetesja, rozčaróvujetesʹ |
бу́дете розчаро́вуватися, бу́дете розчаро́вуватись, бу́дете розчаро́вуваться, розчаро́вуватиметесь, розчаро́вуватиметеся búdete rozčaróvuvatysja, búdete rozčaróvuvatysʹ, búdete rozčaróvuvatʹsja, rozčaróvuvatymetesʹ, rozčaróvuvatymetesja |
| 3rd plural вони |
розчаро́вуються rozčaróvujutʹsja |
бу́дуть розчаро́вуватися, бу́дуть розчаро́вуватись, бу́дуть розчаро́вуваться, розчаро́вуватимуться búdutʹ rozčaróvuvatysja, búdutʹ rozčaróvuvatysʹ, búdutʹ rozčaróvuvatʹsja, rozčaróvuvatymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розчаро́вуймося, розчаро́вуймось rozčaróvujmosja, rozčaróvujmosʹ |
| second-person | розчаро́вуйся, розчаро́вуйсь rozčaróvujsja, rozčaróvujsʹ |
розчаро́вуйтеся, розчаро́вуйтесь rozčaróvujtesja, rozčaróvujtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розчаро́вувався, розчаро́вувавсь rozčaróvuvavsja, rozčaróvuvavsʹ |
розчаро́вувалися, розчаро́вувались rozčaróvuvalysja, rozčaróvuvalysʹ |
| feminine я / ти / вона |
розчаро́вувалася, розчаро́вувалась rozčaróvuvalasja, rozčaróvuvalasʹ | |
| neuter воно |
розчаро́вувалося, розчаро́вувалось rozčaróvuvalosja, rozčaróvuvalosʹ | |