само- (samo-) + контро́ль (kontrólʹ)
самоконтро́ль • (samokontrólʹ) m inan (genitive самоконтро́ля, nominative plural самоконтро́ли, genitive plural самоконтро́лей)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | самоконтро́ль samokontrólʹ |
самоконтро́ли samokontróli |
genitive | самоконтро́ля samokontrólja |
самоконтро́лей samokontrólej |
dative | самоконтро́лю samokontrólju |
самоконтро́лям samokontróljam |
accusative | самоконтро́ль samokontrólʹ |
самоконтро́ли samokontróli |
instrumental | самоконтро́лем samokontrólem |
самоконтро́лями samokontróljami |
prepositional | самоконтро́ле samokontróle |
самоконтро́лях samokontróljax |
само- (samo-) + контро́ль (kontrólʹ)
самоконтро́ль • (samokontrólʹ) m inan (genitive самоконтро́лю, uncountable)
singular | |
---|---|
nominative | самоконтро́ль samokontrólʹ |
genitive | самоконтро́лю samokontrólju |
dative | самоконтро́леві, самоконтро́лю samokontrólevi, samokontrólju |
accusative | самоконтро́ль samokontrólʹ |
instrumental | самоконтро́лем samokontrólem |
locative | самоконтро́лю, самоконтро́лі samokontrólju, samokontróli |
vocative | самоконтро́лю samokontrólju |