From Proto-Slavic *skripati.
скрипі́ти • (skrypíty) impf (perfective заскрипі́ти or скри́пнути)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | скрипі́ти, скрипі́ть skrypíty, skrypítʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | скриплячи́ skrypljačý |
скрипі́вши skrypívšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
скриплю́ skrypljú |
бу́ду скрипі́ти, бу́ду скрипі́ть, скрипі́тиму búdu skrypíty, búdu skrypítʹ, skrypítymu |
| 2nd singular ти |
скрипи́ш skrypýš |
бу́деш скрипі́ти, бу́деш скрипі́ть, скрипі́тимеш búdeš skrypíty, búdeš skrypítʹ, skrypítymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
скрипи́ть skrypýtʹ |
бу́де скрипі́ти, бу́де скрипі́ть, скрипі́тиме búde skrypíty, búde skrypítʹ, skrypítyme |
| 1st plural ми |
скрипи́м, скрипимо́ skrypým, skrypymó |
бу́демо скрипі́ти, бу́демо скрипі́ть, скрипі́тимемо, скрипі́тимем búdemo skrypíty, búdemo skrypítʹ, skrypítymemo, skrypítymem |
| 2nd plural ви |
скрипите́ skrypyté |
бу́дете скрипі́ти, бу́дете скрипі́ть, скрипі́тимете búdete skrypíty, búdete skrypítʹ, skrypítymete |
| 3rd plural вони |
скрипля́ть skrypljátʹ |
бу́дуть скрипі́ти, бу́дуть скрипі́ть, скрипі́тимуть búdutʹ skrypíty, búdutʹ skrypítʹ, skrypítymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | скрипі́м, скрипі́мо skrypím, skrypímo |
| second-person | скрипи́ skrypý |
скрипі́ть skrypítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
скрипі́в skrypív |
скрипі́ли skrypíly |
| feminine я / ти / вона |
скрипі́ла skrypíla | |
| neuter воно |
скрипі́ло skrypílo | |