From earlier соромі́тський (soromítsʹkyj), from соромо́та (soromóta) + -цький (-cʹkyj), derived from со́ром (sórom, “shame”).
соромі́цький • (soromícʹkyj)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | соромі́цький soromícʹkyj |
соромі́цьке soromícʹke |
соромі́цька soromícʹka |
соромі́цькі soromícʹki | |
| genitive | соромі́цького soromícʹkoho |
соромі́цької soromícʹkoji |
соромі́цьких soromícʹkyx | ||
| dative | соромі́цькому soromícʹkomu |
соромі́цькій soromícʹkij |
соромі́цьким soromícʹkym | ||
| accusative | animate | соромі́цького soromícʹkoho |
соромі́цьке soromícʹke |
соромі́цьку soromícʹku |
соромі́цьких soromícʹkyx |
| inanimate | соромі́цький soromícʹkyj |
соромі́цькі soromícʹki | |||
| instrumental | соромі́цьким soromícʹkym |
соромі́цькою soromícʹkoju |
соромі́цькими soromícʹkymy | ||
| locative | соромі́цькому, соромі́цькім soromícʹkomu, soromícʹkim |
соромі́цькій soromícʹkij |
соромі́цьких soromícʹkyx | ||
| vocative | соромі́цький soromícʹkyj |
соромі́цьке soromícʹke |
соромі́цька soromícʹka |
соромі́цькі soromícʹki | |