споконвічний

Ukrainian

From споконві́ку (spokonvíku) +‎ -ний (-nyj).

споконві́чний • (spokonvíčnyj) (adverb споконві́чно, abstract noun споконві́чність)

primordial, eternal (existing since the earliest times)
Synonyms: відві́чний (vidvíčnyj), одві́чний (odvíčnyj), пе́рві́сний (pérvísnyj), праві́чний (pravíčnyj), прада́вній (pradávnij)
aboriginal (first according to historical or scientific records)
Synonym: корінни́й (korinnýj)

Declension of *споконві́чний* (hard)
		singular			plural
		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		споконві́чний spokonvíčnyj	споконві́чне spokonvíčne	споконві́чна spokonvíčna	споконві́чні spokonvíčni
genitive		споконві́чного spokonvíčnoho		споконві́чної spokonvíčnoji	споконві́чних spokonvíčnyx
dative		споконві́чному spokonvíčnomu		споконві́чній spokonvíčnij	споконві́чним spokonvíčnym
accusative	animate	споконві́чного spokonvíčnoho	споконві́чне spokonvíčne	споконві́чну spokonvíčnu	споконві́чних spokonvíčnyx
accusative	inanimate	споконві́чний spokonvíčnyj	споконві́чне spokonvíčne	споконві́чну spokonvíčnu	споконві́чні spokonvíčni
instrumental		споконві́чним spokonvíčnym		споконві́чною spokonvíčnoju	споконві́чними spokonvíčnymy
locative		споконві́чному, споконві́чнім spokonvíčnomu, spokonvíčnim		споконві́чній spokonvíčnij	споконві́чних spokonvíčnyx
vocative		споконві́чний spokonvíčnyj	споконві́чне spokonvíčne	споконві́чна spokonvíčna	споконві́чні spokonvíčni