From спостеріга́ти (sposteriháty, “to observe”) + -ач (-ač).
спостеріга́ч • (sposteriháč) m pers (genitive спостерігача́, nominative plural спостерігачі́, genitive plural спостерігачі́в, feminine спостеріга́чка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | спостеріга́ч sposteriháč |
спостерігачі́ sposterihačí |
genitive | спостерігача́ sposterihačá |
спостерігачі́в sposterihačív |
dative | спостерігаче́ві, спостерігачу́ sposterihačévi, sposterihačú |
спостерігача́м sposterihačám |
accusative | спостерігача́ sposterihačá |
спостерігачі́в sposterihačív |
instrumental | спостерігаче́м sposterihačém |
спостерігача́ми sposterihačámy |
locative | спостерігаче́ві, спостерігачу́, спостерігачі́ sposterihačévi, sposterihačú, sposterihačí |
спостерігача́х sposterihačáx |
vocative | спостеріга́чу sposteriháču |
спостерігачі́ sposterihačí |