From співку́рс(ник) (spivkúrs(nyk)) + -ниця (-nycja).
співку́рсниця • (spivkúrsnycja) f pers (genitive співку́рсниці, nominative plural співку́рсниці, genitive plural співку́рсниць, masculine співку́рсник)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | співку́рсниця spivkúrsnycja |
співку́рсниці spivkúrsnyci |
genitive | співку́рсниці spivkúrsnyci |
співку́рсниць spivkúrsnycʹ |
dative | співку́рсниці spivkúrsnyci |
співку́рсницям spivkúrsnycjam |
accusative | співку́рсницю spivkúrsnycju |
співку́рсниць spivkúrsnycʹ |
instrumental | співку́рсницею spivkúrsnyceju |
співку́рсницями spivkúrsnycjamy |
locative | співку́рсниці spivkúrsnyci |
співку́рсницях spivkúrsnycjax |
vocative | співку́рснице spivkúrsnyce |
співку́рсниці spivkúrsnyci |