спів- (spiv-) + працюва́ти (pracjuváty)
співпрацюва́ти • (spivpracjuváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | співпрацюва́ти, співпрацюва́ть spivpracjuváty, spivpracjuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | співпрацю́ючи spivpracjújučy |
співпрацюва́вши spivpracjuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
співпрацю́ю spivpracjúju |
бу́ду співпрацюва́ти, бу́ду співпрацюва́ть, співпрацюва́тиму búdu spivpracjuváty, búdu spivpracjuvátʹ, spivpracjuvátymu |
| 2nd singular ти |
співпрацю́єш spivpracjúješ |
бу́деш співпрацюва́ти, бу́деш співпрацюва́ть, співпрацюва́тимеш búdeš spivpracjuváty, búdeš spivpracjuvátʹ, spivpracjuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
співпрацю́є spivpracjúje |
бу́де співпрацюва́ти, бу́де співпрацюва́ть, співпрацюва́тиме búde spivpracjuváty, búde spivpracjuvátʹ, spivpracjuvátyme |
| 1st plural ми |
співпрацю́єм, співпрацю́ємо spivpracjújem, spivpracjújemo |
бу́демо співпрацюва́ти, бу́демо співпрацюва́ть, співпрацюва́тимемо, співпрацюва́тимем búdemo spivpracjuváty, búdemo spivpracjuvátʹ, spivpracjuvátymemo, spivpracjuvátymem |
| 2nd plural ви |
співпрацю́єте spivpracjújete |
бу́дете співпрацюва́ти, бу́дете співпрацюва́ть, співпрацюва́тимете búdete spivpracjuváty, búdete spivpracjuvátʹ, spivpracjuvátymete |
| 3rd plural вони |
співпрацю́ють spivpracjújutʹ |
бу́дуть співпрацюва́ти, бу́дуть співпрацюва́ть, співпрацюва́тимуть búdutʹ spivpracjuváty, búdutʹ spivpracjuvátʹ, spivpracjuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | співпрацю́ймо spivpracjújmo |
| second-person | співпрацю́й spivpracjúj |
співпрацю́йте spivpracjújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
співпрацюва́в spivpracjuváv |
співпрацюва́ли spivpracjuvály |
| feminine я / ти / вона |
співпрацюва́ла spivpracjuvála | |
| neuter воно |
співпрацюва́ло spivpracjuválo | |