співчуття́ (spivčuttjá) + -ли́вий (-lývyj)
співчутли́вий • (spivčutlývyj) (adverb співчутли́во, abstract noun співчутли́вість)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | співчутли́вий spivčutlývyj |
співчутли́ве spivčutlýve |
співчутли́ва spivčutlýva |
співчутли́ві spivčutlývi | |
| genitive | співчутли́вого spivčutlývoho |
співчутли́вої spivčutlývoji |
співчутли́вих spivčutlývyx | ||
| dative | співчутли́вому spivčutlývomu |
співчутли́вій spivčutlývij |
співчутли́вим spivčutlývym | ||
| accusative | animate | співчутли́вого spivčutlývoho |
співчутли́ве spivčutlýve |
співчутли́ву spivčutlývu |
співчутли́вих spivčutlývyx |
| inanimate | співчутли́вий spivčutlývyj |
співчутли́ві spivčutlývi | |||
| instrumental | співчутли́вим spivčutlývym |
співчутли́вою spivčutlývoju |
співчутли́вими spivčutlývymy | ||
| locative | співчутли́вому, співчутли́вім spivčutlývomu, spivčutlývim |
співчутли́вій spivčutlývij |
співчутли́вих spivčutlývyx | ||