Borrowed from Polish tańcować, from Middle High German tanz. Derived from Old French danse, which is related to Dutch deinzen.
танцюва́ти • (tancjuváty) impf (perfective станцюва́ти)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | танцюва́ти, танцюва́ть tancjuváty, tancjuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | танцю́ючи tancjújučy |
танцюва́вши tancjuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
танцю́ю tancjúju |
бу́ду танцюва́ти, бу́ду танцюва́ть, танцюва́тиму búdu tancjuváty, búdu tancjuvátʹ, tancjuvátymu |
2nd singular ти |
танцю́єш tancjúješ |
бу́деш танцюва́ти, бу́деш танцюва́ть, танцюва́тимеш búdeš tancjuváty, búdeš tancjuvátʹ, tancjuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
танцю́є tancjúje |
бу́де танцюва́ти, бу́де танцюва́ть, танцюва́тиме búde tancjuváty, búde tancjuvátʹ, tancjuvátyme |
1st plural ми |
танцю́єм, танцю́ємо tancjújem, tancjújemo |
бу́демо танцюва́ти, бу́демо танцюва́ть, танцюва́тимемо, танцюва́тимем búdemo tancjuváty, búdemo tancjuvátʹ, tancjuvátymemo, tancjuvátymem |
2nd plural ви |
танцю́єте tancjújete |
бу́дете танцюва́ти, бу́дете танцюва́ть, танцюва́тимете búdete tancjuváty, búdete tancjuvátʹ, tancjuvátymete |
3rd plural вони |
танцю́ють tancjújutʹ |
бу́дуть танцюва́ти, бу́дуть танцюва́ть, танцюва́тимуть búdutʹ tancjuváty, búdutʹ tancjuvátʹ, tancjuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | танцю́ймо tancjújmo |
second-person | танцю́й tancjúj |
танцю́йте tancjújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
танцюва́в tancjuváv |
танцюва́ли tancjuvály |
feminine я / ти / вона |
танцюва́ла tancjuvála | |
neuter воно |
танцюва́ло tancjuválo |