у- (u-) + можли́вий (možlývyj, “possible”) + -ити (-yty)
уможли́вити • (umožlývyty) pf (imperfective уможли́влювати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | уможли́вити, уможли́вить umožlývyty, umožlývytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | уможли́влений umožlývlenyj impersonal: уможли́влено umožlývleno |
adverbial | — | уможли́вивши umožlývyvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | уможли́влю umožlývlju |
2nd singular ти |
— | уможли́виш umožlývyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | уможли́вить umožlývytʹ |
1st plural ми |
— | уможли́вим, уможли́вимо umožlývym, umožlývymo |
2nd plural ви |
— | уможли́вите umožlývyte |
3rd plural вони |
— | уможли́влять umožlývljatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | уможли́вмо umožlývmo |
second-person | уможли́в umožlýv |
уможли́вте umožlývte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
уможли́вив umožlývyv |
уможли́вили umožlývyly |
feminine я / ти / вона |
уможли́вила umožlývyla | |
neuter воно |
уможли́вило umožlývylo |