From the упере́дж- (uperédž-) stem of упереди́ти (uperedýty) + -ення (-ennja). Compare Polish uprzedzenie.
упере́дження • (uperédžennja) n inan (genitive упере́дження, nominative plural упере́дження, genitive plural упере́джень)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | упере́дження uperédžennja |
упере́дження uperédžennja |
genitive | упере́дження uperédžennja |
упере́джень uperédženʹ |
dative | упере́дженню uperédžennju |
упере́дженням uperédžennjam |
accusative | упере́дження uperédžennja |
упере́дження uperédžennja |
instrumental | упере́дженням uperédžennjam |
упере́дженнями uperédžennjamy |
locative | упере́дженні, упере́дженню uperédženni, uperédžennju |
упере́дженнях uperédžennjax |
vocative | упере́дження uperédžennja |
упере́дження uperédžennja |