From the уто́чн- (utóčn-) stem of уточни́ти pf (utočnýty) + -ювати (-juvaty).
уто́чнювати • (utóčnjuvaty) impf (perfective уточни́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | уто́чнювати, уто́чнювать utóčnjuvaty, utóčnjuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | уто́чнюваний utóčnjuvanyj impersonal: уто́чнювано utóčnjuvano |
| adverbial | уто́чнюючи utóčnjujučy |
уто́чнювавши utóčnjuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
уто́чнюю utóčnjuju |
бу́ду вто́чнювати, бу́ду вто́чнювать, уто́чнюватиму búdu vtóčnjuvaty, búdu vtóčnjuvatʹ, utóčnjuvatymu |
| 2nd singular ти |
уто́чнюєш utóčnjuješ |
бу́деш уто́чнювати, бу́деш уто́чнювать, уто́чнюватимеш búdeš utóčnjuvaty, búdeš utóčnjuvatʹ, utóčnjuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
уто́чнює utóčnjuje |
бу́де вто́чнювати, бу́де вто́чнювать, уто́чнюватиме búde vtóčnjuvaty, búde vtóčnjuvatʹ, utóčnjuvatyme |
| 1st plural ми |
уто́чнюєм, уто́чнюємо utóčnjujem, utóčnjujemo |
бу́демо вто́чнювати, бу́демо вто́чнювать, уто́чнюватимемо, уто́чнюватимем búdemo vtóčnjuvaty, búdemo vtóčnjuvatʹ, utóčnjuvatymemo, utóčnjuvatymem |
| 2nd plural ви |
уто́чнюєте utóčnjujete |
бу́дете вто́чнювати, бу́дете вто́чнювать, уто́чнюватимете búdete vtóčnjuvaty, búdete vtóčnjuvatʹ, utóčnjuvatymete |
| 3rd plural вони |
уто́чнюють utóčnjujutʹ |
бу́дуть уто́чнювати, бу́дуть уто́чнювать, уто́чнюватимуть búdutʹ utóčnjuvaty, búdutʹ utóčnjuvatʹ, utóčnjuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | уто́чнюймо utóčnjujmo |
| second-person | уто́чнюй utóčnjuj |
уто́чнюйте utóčnjujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
уто́чнював utóčnjuvav |
уто́чнювали utóčnjuvaly |
| feminine я / ти / вона |
уто́чнювала utóčnjuvala | |
| neuter воно |
уто́чнювало utóčnjuvalo | |