From фо́кус (fókus) + -ува́ти (-uváty).
фокусува́ти • (fokusuváty) impf or pf (perfective сфокусува́ти) (transitive)
biaspectual | ||
---|---|---|
infinitive | фокусува́ти, фокусува́ть fokusuváty, fokusuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | фокусу́ючи fokusújučy |
фокусува́вши fokusuvávšy |
present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
future tense (perfective) | — | |
1st singular я |
фокусу́ю fokusúju |
бу́ду фокусува́ти, бу́ду фокусува́ть, фокусува́тиму búdu fokusuváty, búdu fokusuvátʹ, fokusuvátymu |
2nd singular ти |
фокусу́єш fokusúješ |
бу́деш фокусува́ти, бу́деш фокусува́ть, фокусува́тимеш búdeš fokusuváty, búdeš fokusuvátʹ, fokusuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
фокусу́є fokusúje |
бу́де фокусува́ти, бу́де фокусува́ть, фокусува́тиме búde fokusuváty, búde fokusuvátʹ, fokusuvátyme |
1st plural ми |
фокусу́єм, фокусу́ємо fokusújem, fokusújemo |
бу́демо фокусува́ти, бу́демо фокусува́ть, фокусува́тимемо, фокусува́тимем búdemo fokusuváty, búdemo fokusuvátʹ, fokusuvátymemo, fokusuvátymem |
2nd plural ви |
фокусу́єте fokusújete |
бу́дете фокусува́ти, бу́дете фокусува́ть, фокусува́тимете búdete fokusuváty, búdete fokusuvátʹ, fokusuvátymete |
3rd plural вони |
фокусу́ють fokusújutʹ |
бу́дуть фокусува́ти, бу́дуть фокусува́ть, фокусува́тимуть búdutʹ fokusuváty, búdutʹ fokusuvátʹ, fokusuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | фокусу́ймо fokusújmo |
second-person | фокусу́й fokusúj |
фокусу́йте fokusújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
фокусува́в fokusuváv |
фокусува́ли fokusuvály |
feminine я / ти / вона |
фокусува́ла fokusuvála | |
neuter воно |
фокусува́ло fokusuválo |