From франко- (franko-, “Franco-”) + мо́ва (móva, “language”) + -ний (-nyj).
франкомо́вний • (frankomóvnyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | франкомо́вний frankomóvnyj |
франкомо́вне frankomóvne |
франкомо́вна frankomóvna |
франкомо́вні frankomóvni | |
genitive | франкомо́вного frankomóvnoho |
франкомо́вної frankomóvnoji |
франкомо́вних frankomóvnyx | ||
dative | франкомо́вному frankomóvnomu |
франкомо́вній frankomóvnij |
франкомо́вним frankomóvnym | ||
accusative | animate | франкомо́вного frankomóvnoho |
франкомо́вне frankomóvne |
франкомо́вну frankomóvnu |
франкомо́вних frankomóvnyx |
inanimate | франкомо́вний frankomóvnyj |
франкомо́вні frankomóvni | |||
instrumental | франкомо́вним frankomóvnym |
франкомо́вною frankomóvnoju |
франкомо́вними frankomóvnymy | ||
locative | франкомо́вному, франкомо́внім frankomóvnomu, frankomóvnim |
франкомо́вній frankomóvnij |
франкомо́вних frankomóvnyx |